ГІПЕРТРОФІЧНА КАРДІОМІОПАТІЯ І СПОРТ

Незважаючи на те, що раптова смерть є досить рікісною серед усіх хворих на ГКМП, тим не менш, ГКМП є найбільш частою причиною раптової серцевої смерті у молоді, включаючи учасників організованих та санкціонованих змагань. Хоча ГКМП відповідає за третину таких випадків смерті, близько 20 інших вроджених або генетичних порушень також можуть спричинити такі катастрофи. При ГКМП механізм, за яким настає раптова смерть, – це шлуночкові порушення ритму, що спровоковані інтенсивними фізичними навантаженнями. На основі цих спостережень було доцільно відмовити молодих людей з установленим діагнозом ГКМП від занять інтенсивними змагальними видами спорту з метою зниження їх ризику.

Слід підкреслити, що систематичні заняття інтенсивними змагальними видами спорту можуть бути фактором ризику раптової смерті, навіть за відсутності всіх інших факторів ризику, пов’язаних із самим захворюванням. Це стосується більшості організованих спортивних занять, особливо тих, що пов’язані з фізичними навантаженнями, під час яких серцебиття різко збільшується. Крім того, більш прийнятною є участь у змаганнях із низькою інтенсивністю навантаження, таких як гольф та боулінг. Загальновизнано, що конкурентоспроможна атлетика або будь-який спосіб життя, послідовно пов’язаний з фізичними навантаженнями, збільшує ризик серйозних наслідків від ГКМП – і відмова від таких заходів поверне цю людину до більш прийнятного рівня ризику. Дійсно, відсторонення спортсменів з ГКМП з організованих змагальних видів спорту може розглядатися як потенційно вигідна стратегія лікування. Коли діагноз ГКМП ставиться на початку життя, це можна вважати можливістю заздалегідь відмовити цього молодого пацієнта від занять змагальною атлетикою.

Молоді пацієнти з ГКМП часто бажають займатися фізичними вправами та брати участь у фізичних заняттях, незалежно від того, чи були вони особисто активними в змагальних видах спорту. Такі рекомендації часто є складними. Однак доступний документ Американської асоціації серця дає конкретні вказівки щодо ГКМП та рекреаційних видів спору. Ці вказівки рекомендують уникати рекреаційних занять спортом, які передбачають

1) “вибухове” навантаження (спринт) із швидким прискоренням та уповільненням (та не різкою зміною частоти серцевих скорочень) на короткій відстані;

2) несприятливі умови навколишнього середовища, включаючи особливо низькі чи високі температури та високу вологість;

3) систематичні та прогресуючі рівні фізичних навантажень та тренувань, орієнтовані на досягнення більш високих рівнів фізичної форми та досконалості;

4) надмірна або тривала участь у спорті, що має бути рекреаційним та помірним.

Спорт Рівень навантаження (прийнятність) Спорт Рівень навантаження (прийнятність)
Баскетбол 0 Мотоспорт 3
Повний корт 0 Біг піттюпцем 3
Половина корту 0 Мореплавство† 3
Бодібілдинг* 1 Серфінг† 2
Хокей на льоду* 0 Плавання (кола)* 5
Гімнастика 2 Теніс (на двох) 4
Рокетбол/сквош 0 Тредміл/стаціонарний велосипед 5
Скелелазіння* 1 Важка атлетика (вільна вага)*§ 1
Біг (спринт) 0 Пішохідний туризм 3
Лижі (спуск по схилу)* 2 Боулінг 5
Лижі (кроскантрі) 2 Гольф 5
Футбол 0 Верхова їзда* 3
Теніс (наодинці) 0 Пірнання з аквалангом† 0
Контактний футбол 1 Катання на ковзанах 5
Віндсерфінг† 1 Пірнання з маскою† 5
Бейсбол/софтбол 2 Важка атлетика (не вільна вага) 4
Велосипедний спорт 4 Спортивна ходьба 5
Прогулянки в гори 4

Рекреаційні види спорту класифікуються за відносною шкалою (0–5) для прийнятності, де 0–1 – як правило, не рекомендується або сильно не рекомендується; 2–3 – проміжний ризик (оцінка клінічно на основі індивідуальних даних пацієнта); 4–5 – ймовірного дозволене.

* Ці види спорту передбачають потенційну травматичність, яку слід враховувати пацієнтам з ризиком порушення свідомості.
† Можливість синкопе, яке виникає під час діяльності, пов’язаної з водою, повинна враховуватися щодо клінічного профілю окремого пацієнта.
§ Рекомендації, як правило, більш гнучкі для використання тренажерів з важкої атлетики (тобто, вільної ваги).

Не рідко у здорових тренованих спортсменів (без ГКМП) спостерігається гіпертрофія лівого шлуночка, що є результатом інтенсивних і тривалих атлетичних тренувань, і які можуть нагадувати ГКМП. Це потовщення називають «фізіологічним», щоб відокремити його як «нормальний» процес, стимульований тренуванням спортсменів («серце спортсмена»). Клінічні відмінності між двома діагнозами можуть бути важкими у деяких людей, але часто можуть бути усунені неінвазивним тестуванням (тобто ехокардіографією, МРТ, а в деяких випадках і генетичним тестуванням). Це, очевидно, важлива відмінність, оскільки ГКМП – це хвороба з потенційно несприятливими наслідками, тоді коли, як вважається, зміни в структурі серця, викликані лише атлетичною підготовкою (тобто «серце спортсмена»), не мають жодних важливих клінічних наслідків для пацієнтів.

ЗАПИС НА КОНСУЛЬТАЦІЮ

Якщо виникли будь-які запитання стосовно діагностики та лікування гіпертрофічної кардіоміопатії – залишайте заявку на консультацію у наших спеціалістів.

ЗАПИСАТИСЬ