Оперативне лікування

Операція (шлуночкова септальна міектомія) – метод вибору для пацієнтів з вираженою обструкцією вихідного тракту лівого шлуночка, які мають тяжкі симптоми, що не контролюються медикаментозною терапією. Метою міектомії є поліпшення симптомів задишки, оскільки дана методика є ефективною і виправданою часом вже більше 40 років. Такі симптоми, насправді, зникають лише після міектомії. Хірургічний метод лікування не застосовується з метою зниження ризику розвитку раптової смерті, однак є докази, що ризик може бути зменшено після проведення втручання. Однак, хірургія не повинна вважатися методом «лікування» ГКМП  тому що вона не перериває весь хворобливий процес.

Зазвичай, ступінь обструкції, при якому рекомендоване хірургічне втручання, – це градієнт щонайменше 50 мм рт. ст. в спокої або при фізичному навантаженні. При септальній міектомії хірург видаляє маленьку частину потовщеного м’яза (приблизно масою 5-10 г), починаючи від верхньої частини міжшлуночкової перегородки, розширюючи, таким чином, порожнину лівого шлуночка в цій ділянці і не даючи мітральному клапану торкатися міжшлуночкової перегородки в систолу, що, в результаті, зменшує ступінь обструкції. Наразі, хірурги проводять процедуру, відому як «розширена міектомія», що передбачає висічення потовщеного м’язу трохи глибше підаортальної зони – в порожнині лівого шлуночка.  Це дає змогу звільнити (мобілізувати) папілярні м’язи, що покращує їх скорочення і рухливість. Елімінація обструкції після хірургічного втручання, фактично, завжди є перманентною, тобто процедура міектомії не потребує повторень.